четвер, 5 січня 2012 р.

 Де взяти сили щоб сказати
Як болить мене оте…
Оте лукаво щире споглядання
Коли в душі нема сердець
А грає півень на світанні
Щебече ластівка пискливу моду
І гріх іде у небуття
Проміння ненависті ущухає
Народжується новий день, нова епоха
А спазми серця не вщухають
І давлять в скроні памороки втіх
А я іду по тротуару – зі мною поруч сотні «бліх»
А Попелюшка в чистому жупані
Вистукує симфонію зірок
Кожна з попелюшок неповторна
Але приходить Покрова
В кишені ехо довгозвучне, за душею ні гроша
Горіти щастя у каміні… воно буде в повзунках
Елегій впевненості і любові
Беріть з життям на брудершафт
31 жовтня 2011 р.

У чому честь твоя і слава

У чому честь твоя і слава
У чому гріх твого буття
Аркан свободи непорушний
На шию вічності ти одягла
Пішла в знемозі спочивати
В душі клекоче келих непокори
А ти все та ж незаймана і чиста
Як сльоза що з уст твоїх стікає
І мчиться десь туди – в солодку прірву
Колише вітер жар у скронях
Самотність вечора не надиха
В дорозі ми як на обочині –
Ніхто не знає про життя
І хвиля пристрасті як Прометей грайливий
Накриє простирадлом із зірок
Де та безпечна мить
Що так усі її чекають
Прийшла сестра – і мама з татом нагрянула
А що робить таке життя
Скаже кожен з Вас
31 жовтня 2011 р.

за що ми любимо жінок?

  • вони приємно пахнуть
  • у них є груди
  • у них добре розвинута інтуіція